Перебування фізичної особи на утриманні

Утриманці - це особи, які одержують від інших осіб повне матеріальне утримання або постійну матеріальну допомогу, яке є для них осноним джерелом існування. Даний факт має юридичне значення для заявника у випадку, шли його встановлення необхідне йому для:

1) призначення пенсії по втраті годувальника;

2) оформлення права иа спадщину;

3) відшкодування шкоди, заподіяної смертю особи, на утриманні якого вони перебували;

4) оформлення права на пільги та компенсаційні виплати.

Факт перебування громадянина на утриманні встановлюється судом у разі смерті (ч. 1 ст. 1200, ч. 2 ст. 1265 ЦК України), визнання безвісної відсутності (ст. 43 ЦК України) або оголошення померлим (ст. 46 ЦК України) годувальника, коли утриманець залишається без матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року, а також ст. 1200 ЦК України, що набрав чинності значно пізніше, а саме, з 1 січня 2004 року, у випадку смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, що перебували на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, яка народилась після смерті.

Відповідно до положень ст.1200 ЦК України шкода відшкодовується:

1) дитині-до досягнення 18 років (учневі, студенту до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення 23 років);

2) чоловіку, дружині, батькам (усиновителям), які досягли пенсійного віку, встановленого законом - довічно;

3) інвалідам - на строк інвалідності;

4) одному з батьків (усиновителів), дружині чи іншому члену сім'ї незалежно від віку та працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, онуками померлого -до досягнення ними 14 років;

5) іншим непрацездатним особам, що перебували на утриманні потерпілого, - протягом 5 років після його смерті.

Право на одержання страхових виплат у випадку смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) чи один з батьків померлого або інший член сім'ї, якщо він не працює і доглядає за дітьми, братами, сестрами, онуками потерпілого, які не досягли 8 років.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року право на пенсію по втраті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, що перебували на його утриманні (ст. 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи перебували вони на утриманні годувальника. Батьки та дружина (чоловік) померлого, що не перебували на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо втратили джерело засобів до існування.