Пізнання та вирішення конфліктів у кримінальному провадженні
Конфлікти - невід'ємна частина життя будь-якої людини, оскільки кожний індивід унікальний І ВІДМІННИЙ від інших не тільки за фізичними, а й за психічними даними. Кожна людина народжується зі своїми Індивідуальними особливостями, природними задатками, здібностями, властивостями темпераменту.
їй також притаманні різні прагнення, потреби, інтереси, уподобання, погляди, цінності, Інтенсивність прояву емоцій, рис характеру. Усе це зумовлює відповідні розбіжності та суперечності, у тому числі внутрішньопсихологічного та соціально-психологічного характеру, що може призвести до виникнення конфліктів.Загальновідомо, що суперечності та конфлікти мають подвійний характер: з одного боку, негативний (погіршення стосунків, зниження якості діяльності тощо), а з Іншого - позитивний (активізація соціального життя, сприяння розвитку, мобілізація енергії, інтенсифікація творчості). Пере-
важання першої чи другої тенденції визначає деструктивну чи конструктивну спрямованість самого конфлікту.
Стосовно кримінального провадження слід зазначити, що розгляд проблеми конфліктів слід здійснювати у двох сферах відносин.
По-перше, це конфлікти в середовищі суб'єктів злочинів та інших, причетних до них, осіб.
По-друге, це конфлікти в колі осіб, які представляють: сторони кримінального провадження, зокрема, слідчого, керівника органу досудового розслідування, прокурора, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, захисників тощо (ч. 1 п. 19 ст. З КПК України); інших учасників кримінального провадження (ч. 1 п. 25 ст. З КПК); слідчих та Інших судців, що здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (ч. 1 п. 18 ст. З КПК), а також співробітників уповноважених оперативних підрозділів, які проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії б кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора (ч.
1 ст. 41 КПК), користуючись при цьому повноваженнями слідчого (ч. 2 ст. 41 КПК).Щодо першої зазначеної сфери, то йдеться, насамперед, про конфлікти, які зазвичай відбуваються в середовищі злочинних груп, що проходять у межах досудового слідства, а також у організованих групах чи злочинних організаціях, стосовно яких виконується така негласна слідча (роз- шукова) дія, як виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності останніх особою, що відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь у цих злочинних формуваннях (ч. 1 ст. 272 КПК; п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).
У теорії ОРД відносно сутності вищезгаданої дії існує поняття «оперативне впровадження», яке у вигляді конкретного оператиБно-розшукового заходу передбачається Зако- 308
ном України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». Зокрема, у частинах 1,2 ст. 13 цього закону вказується, що при здійсненні боротьби з організованою злочинністю спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ мають право використовувати штатних і нештатних негласних співробітників, ЯКІ вводяться під легендою прикриття на підставі письмового доручення в організовані злочинні угруповання.
Отже, з метою з'ясування зазначених вище питань, вважаємо за необхідне розглянути загальні (базові) положення щодо поняття конфлікту та його місця І ролі в досудовому розслідуванні злочинів.
Термін «конфлікт» походить від латинського слова «konflictus» (зіткнення), що визначає протиборство сторін, сил, думок, ідей тощо. У психологічній науці, зокрема у соціальній психології, здебільшого вирізняють ког- нітивні конфлікти (від лат. kognitio - знання, пізнання), коли сторони, що протистоять, не мають особистих претензій одна до одної, але стикаються як супротивники у суперечці стосовно протилежних поглядів (понять, думок) щодо певних об'єктів, подій, явищ, а також мотиваційні конфлікти, які виникають внаслідок зіткнення особистих інтересів і прагнень (що має на меті перегляд статусу тієї чи іншої особи в соціальній групі) або ж суперечностей, пов'язаних з особливостями психологічної структури певної групи.
Конфлікти б групах узагалі знаходяться на перетині таких групових психологічних утворень, як згуртованість,
Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30.06.1993 Ne 3341-Х 11 // Відомості Верховної Ради. - 1993. - Ne 35. - Ст. 358.
цілеспрямованість, групові потреби, інтереси, ПОГЛЯДИ, норми, ролі, цінності, санкції, лідерство тощо.
11.1.1.